Вибираємо запам'ятовуючі пристрої

Особливості і застосування

Абревіатура HDD розшифровується як hard disk drive, а сам пристрій частіше називають жорстким диском. Ще років п’ять тому HDD встановлювали в якості накопичувача даних практично в усі ноутбуки і ПК. Зараз 99% ноутбуків, представлених у продажу, без HDD (тільки з SSD, про які мова піде далі).

Жорсткий диск схожий на програвач і має з магнітофоном схожий принцип роботи. Всередині корпусу розташовано кілька намагнічених алюмінієвих пластин. Під час запису і зчитування вони обертаються зі швидкістю близько 250 обертів/сек, видаючи характерний шум. Зчитуюча головка в цей час знаходиться в кількох нанометрах від пластин. На один такий диск може поміститися кілька ТБ інформації, однак швидкість запису і читання не є високою. Тому рекомендується використовувати жорсткі диски для систем, в яких інформація буде зчитуватися і записуватися нечасто: в якості домашнього сховища, носія для резервного копіювання або сервера під відеоспостереження.

Твердотільні накопичувачі SSD

Solid-state disk — немеханічний пристрій пам’яті на основі набору мікросхем, які компактно розташовані на одній платі, і контролера. Принцип роботи схожий з функціонуванням звичайної флешки. Твердотільні накопичувачі сьогодні застосовуються переважно в якості запам'ятовуючих пристроїв у компактних гаджетах: смартфонах, нетбуках, планшетах і ноутбуках.

SSD повільно, але впевнено витісняють жорсткі диски з ужитку, маючи перед ними низку переваг.

Переваги й недоліки

Один з головних недоліків HDD — наявність деталей, які обертаються, що забезпечує шум і нагрівання при роботі. SSD не містить рухомих частин, тому даного недоліку позбавлений. Виключення складають SSD з інтерфейсом PCIe, які можуть сильно нагріватися, тому на сучасних материнських платах середнього і преміум сегменту в комплекті з SSD формату M2 йде радіатор. Також твердотільний накопичувач менше за габаритами і значно легше. SSD характеризується обмеженою кількістю циклів перезапису, однак операції читання і запису виконуються значно швидше, ніж у жорстких дисках. HDD споживають більше енергії і сильніше схильні до впливу електромагнітних полів.

HDD потребують регулярної дефрагментації для підтримання продуктивності. SSD, на відміну від HDD, стійкі до перепадів температур, вібрацій і ударів, однак у разі пошкодження даних практично не піддаються відновленню.

Існує компромісне рішення — гібридні накопичувачі. У них поєднані переваги HDD і SSD: великий об'єм при високій швидкодії і доступній ціні.

Порівняння у цифрах

SSD у 15 разів швидше, ніж HDD, справляється із завантаженням системи.

Споживання у піковому навантаженні:
HDD — до 7 Вт;
SSD — до 2 Вт.
Висновок: перехід на SSD знизить споживання електрики підсистемою зберігання даних на 80%.

Максимальна ємність сучасних SSD — 8 ТБ, HDD — 20 ТБ.

Максимальна швидкість читання для HDD — до 90 Мб/с, час доступу — 13 мс.
Для SSD середній показник швидкості — 600 Мб/с, час доступу — 0,2 мс.

Трохи про інтерфейси

Дуже важлива не тільки технологія, за якою виготовлений ЗП, але і який інтерфейс у ньому використаний.

Інтерфейс — пристрій, який перетворює сигнал і передає його від одного компонента системи до іншого (у даному випадку — від диска до сервера).

Сьогодні найбільш розповсюджені SATA (Serial Advanced Technology Attachment) і SAS (Serial Attached SCSI) інтерфейси. SATA відстає від SAS у швидкодії, зате він більш доступний. Вважається, що застосування SAS обгрунтоване тільки в навантажених системах, які обробляють велику кількість запитів одночасно. SATA застосовується більш широко і підходить для роботи з об’ємними, але не навантаженими системами.

HDD можна підключати через обидва ці інтерфейси, а для SSD використовується SATA та інші типи інтерфейсів.

На всіх сучасних материнських платах є роз’єм M2 для підключення SSD відповідного формату. Такі SSD можуть працювати як через звичний інтерфейс SATA, так і через більш швидкісний PCIe — це залежить від материнської плати і самого SSD.

Також на прийняття рішення про вибір SSD впливає і форм-фактор — форма і розмір твердотільного накопичувача:

• класичні SSD формату 2.5 дюйми, які за формою схожі на традиційні HDD і підходять для більшості портативних або настільних комп’ютерів, працюють через SATA;
• М.2 з крихітним форм-фактором є стандартним типом сховища для тонких ПК та ноутбуків, підтримує інтерфейс SATA і PCIe;
• накопичувач mSATA (miniSATA) представляє собою зменшену версію повнорозмірного твердотільного накопичувача SATA і підтримує тільки інтерфейс SATA;
• накопичувачі U2, які мають вигляд 2,5-дюймових, але мають трохи більшу товщину, відправляють дані через інтерфейс PCIe.

Чи варто переходити на SSD

У системах зберігання даних, де швидкість їх обробки — не пріоритетне завдання (до таких належать: сховища даних, системи резервного копіювання, кодування відео, керування даними і об’ємні, але не навантажені сервери), рекомендується використовувати HDD.

Якщо у Ваших пріоритетах швидкість роботи домашнього комп’ютера або ноутбука, перехід на SSD дасть бажаний результат. Комп’ютер буде швидко завантажувати ОС і виконувати команди, витрачати менше енергії, не так сильно нагріватися. Також для SSD потрібно значно менше місця в корпусі (з ним можна зібрати мініатюрний системний блок). Крім комп’ютерів, твердотільні накопичувачі будуть кращим рішенням у високонавантажених системах і CMS. У сучасних реаліях в якості основного диска для системи однозначно варто придбати SSD, а при виборі другого накопичувача звертати увагу на необхідний об'єм. Для дійсно великих об’ємів (більше 2 ТБ) має сенс придбати HDD, оскільки в цьому разі різниця в ціні буде суттєвою.

CMS — система керування вмістом. Її основна мета — організувати спільний процес створення і редагування вмісту. Застосовується на підприємствах і для роботи з веб-вмістом..

Якщо Ви не готові до великих витрат, але потребуєте сховища, ми будемо раді допомогти з консультацією (контакти) з вибору ЗП, а також надамо своє хмарне сховище даних для будь-яких Ваших завдань.